Ванкувер належить до міст з неймовірно різноманітною архітектурою, пише vancouver-future. Саме тому особливо цікаво відстежувати ретроспективу архітектурних змін міста. А там, повірте, є за чим слідкувати, й що дізнаватися. Адже численне та різноманітне населення цього канадського міста сприяло створенню будівель у різних стилях. Таке розмаїття напрямків є справжньою ванкуверською родзинко.
Тож, у нашому матеріалі з посиланням на hisour.com, ми розповімо про особливості ванкуверської архітектури XIX-XX століть.
Дев’ятнадцяте століття
Проживання перших народів поряд із Ванкувером тривало близько трьох тисяч років.
У 1791-му цю місцевість відвідало кілька європейських кораблів. А на початку 1800-х там уже існували громади.
Переважно їхні споруди були із дерева. Одна з них зберіглася на території Парку Стенлі. Довжина цього будинку складає шістдесят, а ширина – двадцять метрів. Одночасно в приміщенні могло перебувати близько ста людей.
Якщо говорити про перше поселення, то ним виявився один із форпостів поряд із Гудзоновою затокою. Він був створений у 1827-му.
Там наведено приклади ранніх стоянок європейців. У 1850-х головний центр регіону перейшов на територію Нового Вестмінстера. Проте більшу частину міста в 1898-му знищила сильна пожежа.
Нове місто
На території сучасного Ванкувера виникнення першої стоянки європейців сталося у 1860-х.
А заснований там населений пункт отримав назву “Гранвіль”.
Поселення стало кінцевою станцією для Залізниці Канади. А в 1886-му воно стало містом Ванкувер. Однак дуже скоро там сталося займання, що призвело до знищення практично всіх міських будівель. Вціліти вдалося лише магазину Hаstіngs Mill. Згодом його використовували як музей. Говорячи про приклади архітектури дев’ятнадцятого століття, не можна не згадати про Христовий собор. Він був відкритий у центрі Ванкувера в 1894-му.
Двадцяте століття
Едвардіанські будівлі біля старого центру Ванкувера були найвищими спорудами комерційного типу. Йдеться про будівлю Обласної ванкуверської газети, Домініон, “Сонячну вежу” та Морську будівлю. Для облицювання останньої використовувалося чимало вишуканих керамічних плит та латунних позолочених дверей.
Серед інших прикладів споруд згаданої доби можна назвати: Ванкуверську галерею мистецтв, готель “Європа”, лікарню Святого Павла, Ванкуверську ратушу.
Скляні елементи
Кінець двадцятого століття ознаменувався появою у Ванкувері величезної кількості скляних елементів. Причому їх можна було зустріти скрізь – від будівель до тротуарів.
Палітра міських відкритих просторів представлена у вигляді класичного китайського саду та ландшафтних терас на Площі Робсон.
Збереження Гранвілю
У 1960-ті у Ванкувері створився рух, який виступав за збереження відмінної та історичної архітектури Гранвіля. Адже її планували знести.
В 1971-му Гранвіль був зарахований до місць історичного значення. А це означає, що його споруди стало неможливо знищити.
З цього моменту розпочалося проведення робіт з покращення вулиць. І вже в 1970-х промисловим будівлям і всій території Гранвіля судилося стати яскравою зоною змішаної експлуатації. Так, промислові об’єкти змінили своє призначення, а нові споруди були створені для того, щоб забезпечити приміщеннями об’єкти у вигляді громадського ринку, ремісничих студій, роздрібних магазинів, ресторанів та готелів.
У 1980-х деякі з будівель, що належать до едвардіанської доби, поєднали за допомогою критого атріуму. Це було зроблено для того, щоб згодом створити торговий комплекс.
Відсутність площ
Порівняно з іншими населеними пунктами у Ванкувері відсутні великі площі в центрі районів міста.
Щодо головних громадських місць, то у Ванкувері вони переважно розташовуються на периферії. Йдеться про ландшафтні парки, а також набережні.
Унікальна риса
Відмітний знак Ванкувера також представлений тим, що там часто зустрічаються стрункі “точкові вишки”. Вони розташовані трохи вище малоповерхових подіумів, які, до речі, також властиві цьому місту.
Така дизайнерська деталь призначена для забезпечення житлових споруд такою важливою деталлю як природне освітлення з усіма іншими зручностями.
Крім того, за допомогою безперервних подіумів вулиці здаються більш динамічними. А через стрункі вежі природне освітлення повністю “заливає” вулицю.
Вплив машин
Не менш важливим є той факт, що архітектурний розвиток Ванкувера здебільшого відбувався з початком епохи приватних автомобілів.
У місті все частіше почали з’являтися пробки. А вихлопи чадного газу ставали справжньою проблемою для населення. Таким чином, місцева влада почала все більше заохочувати використання велосипедів.
Відомий житловий квартал
Говорячи про архітектуру Ванкувера, не можна не згадати про житлові райони цього міста.
Так, до найвідоміших із них справедливо віднести Вест-Енд. Він займає площу в одну милю, і вважається одним із найбільш густонаселених кварталів. З цієї причини міській владі довелося розробляти зонування, щоб заохотити початок комерційного, роздрібного та житлового будівництва в районі ванкуверського центру.
Стилі житлових будівель
Щодо житлової архітектури, то почалася вона зі стилю, який називається “Західним узбережжям”.
Зокрема, ми говоримо про місцевість Уест-Пойнт-Грея, про Північний берег і Бернабі-Капітолійський пагорб.
Іншим, не менш поширеним, ванкуверським стилем є Vancouvеr Spеcial. Він відрізняється простотою та відсутністю участі дизайнерів та архітекторів. Матеріалом більшості будинків у Ванкувері було й залишається дерево.
Як бачимо, незважаючи на те, що сучасний Ванкувер йде “в ногу з часом”, і звичайно, впроваджує нові тенденції, багато в ньому збереглося ще з тих часів. Це означає, що населення високо цінує свою історію та довіряє досвіду попередніх поколінь. Адже на той час багато хто був справжнім професіоналом своєї справи.
Крім цього, масові рухи за впровадження природного освітлення, а також проти автомобільного руху теж мають багато спільного з нашим часом. Попри те, що минуло вже досить багато часу, по суті проблеми залишаються тими ж. Тільки з’явилося набагато більше тих, хто намагається їх вирішити та нагадати про їхнє існування усьому населенню. Це ми маємо на увазі різні екологічні спільноти та екозахисників.
Проте повернімося до ванкуверської архітектури.
Напевно, завдяки тому, що жителі Ванкувера намагаються зберегти своє архітектурне надбання, місто продовжує підтримувати у всьому певну гармонію та пропорційність. Цей факт є гідним прикладом для наслідування. І багатьом містам варто було б задуматися про те, щоб долучитися до збереження своїх старовинних будівель. Адже крім унікальності, вони забезпечують міську територію цілим спектром важливих властивостей. Йдеться про необхідний рівень вологи, освітлення, пропорції і т.ін. До того ж все це будувалося тоді, коли архітектори були набагато більш сумлінними, й до створення кожної нової будівлі вони застосовували максимум сил і можливостей. Це робилося для того, щоб результат виявився успішним і гідним наступних поколінь міських жителів.
Фото: planetofhotels.com
