Понеділок, 3 Жовтня, 2022

Історія метрополітену у Ванкувері

У кожному великому світовому місті ніяк не можна обійтися без метрополітену. У цій статті ви дізнаєтеся, як з’явився і розвивався у Ванкувері швидкісний громадський транспорт з унікальними технологіями. Більше на сайті vancouver-future.

Історія метрополітену

Історія метрополітену розпочинається з 1950-х років. Уєл Котс (архітектор-модерніст) проектував побудову монорейкової системи, проте цей проєкт не був реалізований.

У 1970-х з’явилися проблеми з дорожнім трафіком, треба було створювати альтернативну швидкісну систему, але на її створення не було фінансових можливостей. Водночас “Urban Transportation Development Corporation” створює нову унікальну транспортну технологію “Intermediate Capacity Transit System”, яка є автоматизованою системою у вагонах метро, керовану без машиніста.

Через 10 років потреба у швидкісному транспорті зросла. Була побудована демонстраційна лінія у Ванкувері для участі в EXPO 86.

Скайтрайн – система швидкісного громадського транспорту з повністю автоматизованими шляхами на різних по висоті естакадах і під землею.

У 1985 році відкривається перша офіційна підземка “Sky Train”. Її побудували під центром міста через тунель “Dunsmuir”. Спочатку гілка проходила від “Waterfront” до станції “New Westminster”. Через 4 роки лінію протягнули до станції “Колумбію”, а в 94-му році кінцевою стає станція “King George”. Таким чином протяжність шляху склала майже 29 кілометрів з понад 20 станціями.

У 2002 році запустили другу лінію Тисячоліття (“Millenium Line”). Її довжина склала 25.5 кілометрів.

А у 2009 році була введена в експлуатацію Канадська лінія з розгалуженням на дві частини. У кожного з відрізків по 13 станцій. Одна веде до Річмонд-Брігхаус, а інша – в аеропорт.

У 2016 році напрям рух потягів на перших двох гілках змінився. На першій лінії сталося розгалуження. Перша ділянка – залишився, як і раніше, до “Експо Лінії”, а другою почав слідувати до “Production Way – University”. На другій гілці потягу почали ходити від “VCC-Clark” до “Lafarge Lake – Douglas”.

Технології, доступність і рухомий склад

Технологія сигналізації, використовувана на усіх трьох лініях “SkyTrain” для руху потягів без машиністів, спочатку була розроблена “Alcatel”. Команди з центрального комп’ютера поступають на бортовий комп’ютер потягу, дані якого передаються через випромінювальний кабель, прокладений уздовж монорейкових шляхів з пазами для передачі радіосигналів. Кабель-антена налаштовується на частоту устаткування, до якого вона підключена. Випромінювальний кабель можна прокласти в тих місцях, які антени не можуть охопити. Системами сигналізації Скайтрейн обладнані лінії по всьому світу, і вона показує бездоганну роботу – більше 95% дотримуються графіку руху потягів, головна причина затримки потягу – втручання пасажира у двері вагона.

Мережа “SkyTrain” повністю пристосована до безбар’єрності. У вагонах передбачені спеціальні місця для інвалідних колясок, на усіх станціях є ліфти, краї платформ ширші і викладені яскравою плиткою, щоб слабозрячі почували себе у безпеці.

Потяги курсують в складі з двох, чотирьох або шести вагонів. Потяги нового покоління мають обтічну гладку форму з великими вікнами і можливістю переміщення пасажирів по всій довжині потягу. Змінилося компонування салону – велосипедистам і “колясникам” стало зручніше, а також покращала тепло і звукоізоляція.

Уряд Британської Колумбії планує проектування, будівництво і розширення не лише гілок, але і потужностей ліній метрополітену із-за пасажиропотоку, що постійно збільшується, а також закупівлю нових вагонів і використання довших потягів зі скороченням інтервалів руху до 75 секунд під час пік.

Latest Posts

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.