Напевно, багатьом відомо, що ванкуверську тролейбусну систему відносять до мережі ТрансЛінк, повідомляє vancouver-future. Саме вона обслуговує громадський транспорт, а також ванкуверський метрополітен в одній із канадських провінцій.
Тролейбусна система Ванкувера розпочала свою історію в 1948-му. Згодом до неї увійшли тринадцять маршрутів. А керування нею довірили Кост Маунтеїн Бас. Це дочірня компанія ТрансЛінк.
У нашому матеріалі, з посиланнями на coastmountainbus, translink, old.trolleymotion, ми хотіли б детальніше розповісти про історію ванкуверського тролейбуса.
З чого все почалося
16-те серпня 1948-го ознаменувалося тим, що свій регулярний рух розпочали перші ванкуверські тролейбусні маршрути. Всі вони являли собою перетворені трамвайні лінії. Винятком став лише маршрут Камбі.
Незабаром були перетворені й інші трамвайні, а також мотобусні шляхи. В 1953-му тролейбусну систему становили шістнадцять маршрутів.
Створення ще трьох тролейбусних ліній відбулося у 1955-му. Саме тоді було закрито трамвайну дорогу Гастінгс. І на зміну їй прийшов тролейбусний маршрут, який мав дві гілки.
Цей факт став вирішальним у тому, що мережа набула максимальної протяжності.
Купівля автомобілів
Щодо придбання самих тролейбусів, то більшість із них було закуплено протягом 1947-1948-х. Пізніше, між 1949-тим і 1954-тим купувалися більші тролейбусні моделі.
Всі машини Ванкуверу надала відома компанія Бріл.
Коли в січні 1954-го було доставлено останній новий тролейбус, місто вже було оснащене найбільшим тролейбусним парком. Він налічував триста двадцять сім машин.
Пізніше в парку з’явилися автомобілі Пулмен-Стандарт. Однак, вони не були зовсім новими, – місто придбало їх уживаними. Експлуатувати їх почали в 1957-му.
Але, на думку ванкуверських водіїв, тролейбуси Пулмен виявилися дуже незручними. З цієї причини в 1960-му їх перестали використовувати, а в 1961-му вони взагалі були списані.
Наступні придбання
Середина 1970-х ознаменувалася покупкою п’ятдесяти нових машин. Йдеться про Флаєр Модел Е800. То були нові транспортні засоби. Винятком стала лише силова установка, адже в ній використали перероблений механізм від більш ранньої моделі Бріл.
Флаєр Е800 експлуатували протягом 1975-1976-х. Однак через те, що в них використовувалося перероблене електричне обладнання, термін служби був помітно скорочений. Через це в 1985-му автомобілі довелося зняти з виробництва.
Протягом 1980-х Ванкувер придбав нові тролейбуси Флаєр Е901А/Е902. Їх почали експлуатувати в 1982-му. Саме вони поступово почали витісняти машини компанії Бріл.
Коли останні були остаточно виведені з експлуатації, Флаєр Е901А/Е902 склали практично весь тролейбусний ванкуверський парк.
Значна подія
1986-тий ознаменувався будівництвом і відкриттям СкайТрейн – системи швидкісного транспорту. Внаслідок цього на багатьох тролейбусних маршрутах було помічено невеликі відхилення. Так, певні лінії стали довшими, а деякі навпаки помітно скоротилися.
Машини новітніх моделей
Протягом 2005–2009-х відбувалися чергові оновлення.
Компанією Нью Флайєр Індастріз було виграно контракт, який стосувався постачання нових тролейбусів. Ці машини мали електроустаткування від найкращих німецьких виробників.
Наприкінці 2008-го старі машини Флаєр Е901А/Е902 придбала аргентинська тролейбусна мережа Мендоза.
Ну, а Ванкувер обзавівся низькопідлоговими автомобілями, які відповідно до контракту поставлялися з 2005-го до 2009-го. Це було дуже важливо для всієї ванкуверської тролейбусної системи. Адже таке придбання призвело до значного оновлення та покращення руху.
Фото: wikipedia
