Важко собі уявити якесь сучасне місто без цвинтаря, пише vancouver-future. Яким би сумним не здавалося таке місце, про наявність його необхідності важко посперечатися. Адже будь-який цвинтар є символом завершення земного шляху людини.
Міста, які відрізняються багаторічною історією, звичайно, апріорі не можуть бути позбавлені кладовищ. Хоча б один цвинтар обов’язково повинен бути в будь-якому старовинному населеному пункті (та й у сучасному теж).
Варто зазначити, що нерідко старі кладовища стають чимось на зразок музеїв просто неба. Адже їхнє давнє існування, як правило, пов’язане з історією міста, де вони знаходяться. Таким чином, відвідуючи один із старовинних цвинтарів, кожен має можливість заглибитися в минуле та дізнатися більше про колишніх мешканців конкретного населеного пункту.
Ванкувер є містом із неймовірно цікавою історією. Життя людей, які колись мешкали там, вражає своїм різноманіттям. Здається, Ванкувер просто не міг не стати тим, яким він є. Адже споконвіку це місце буквально вабило найрізноманітніших, але однаково талановитих особистостей. Звісно, чимало геніїв було корінними жителями Ванкувера. Проте досить вражаючим є той факт, що там хотіли жити багато вихідців з інших міст Канади та світу. Саме вони стояли біля витоків розвитку Ванкувера та створення його дивовижної історії. Але природу не обдуриш, і земний шлях геніїв теж має властивість завершуватися.
Таким чином, перед владою Ванкувера постало питання про створення кладовища.
У нашому матеріалі з посиланням на cmp-cpm.forces.gc.ca, vancouversun.com ми розповімо про старовинний і єдиний ванкуверський цвинтар.
Ванкуверський цвинтар
Цвинтар Маунтін-В’ю є єдиним у Ванкувері. Його відкрили в далекому 1886-му. І він знаходиться трохи на захід від Фрейзер-стріт, а саме – в районі тридцять першої та сорок третьої авеню.
Кладовище є власністю Ванкувера. Його територія становить понад сто акрів, де розташовано приблизно дев’яносто двох поховань. А от кількість небіжчиків перевищила сто сорок п’ять тисяч.
Перший похорон
26-го лютого 1887-го була проведена церемонія першого поховання. Взагалі вона мала бути проведена ще в січні того ж року. Але через погані погодні умови, нову дорогу й зламане колесо воза, передбачуваний перший мешканець Ванкувера був тимчасово похований за територію цвинтаря. Через деякий час його останки перенесли на цвинтар.
Про територію
Лише один з існуючих цвинтарів околиці старший за той, про який йдеться в нашому матеріалі. Він розташоване на території Нью-Вестмінстера.
Коли в 1886-му з’явився Маунтін-В’ю, він замінив собою цвинтар, який знаходився в Стенлі Парк.
Земельна ділянка (ми говоримо про «Стару акацію»), з якої, власне, і почався згаданий цвинтар, є сусідами з Фрейзер-стріт, тридцять сьомою і тридцять третьою авеню, а також трьома деревами, що залишилися від посадки кипарисів. Північну частину сучасного цвинтаря у 1901-му купили для того, щоб розширити територію. Вона була названа “Прибудовою Хорна”. Така назва присвячена забудовнику, який виступив продавцем землі. Ферму Джонса, яка знаходиться в районі тридцять сьомої та сорок першої авеню додали в 1910-му. Ця ділянка стала черговим розширенням.
1922-й ознаменувався придбанням додаткової частини території на захід від «Прибудови Хорна».
Щодо «Доповнення 1919-го», то воно є урочищем, обмеженим сорок першою та сорок третьою авеню. Там поховані жертви Іспанського грипу, пандемія якого забрала життя багатьох людей.
Останнє розширення представлене прибудовою Abraу Рark, яка знаходиться у західній частині цвинтаря. Її придбали в 1941-му завдяки обміну землею з Vancоuver Pаrk Bоard. Назвали це місце на честь Нонуса Абрая, який колись мешкав на даній території. Він займався садівництвом та скотарством.
Групи поховань
Варто зазначити, що на території цвинтаря поховання групуються за певними ознаками. Так, мова йде про релігійний чинник, національність, належність до певних організацій (зокрема, масони та Оddfellows). Крім цього, на кладовищі можна побачити окремі ділянки, які відведені для могил бідняків та ветеранів війни.
Могили військових
У 1983-му житловим товариством Нью-Челсі та Департаментом, який займався справами ветеранів, було відкрито меморіал, представлений трьома гранітними стелами. Він присвячувався загиблим канадським військовим. Крім цього, цвинтар має понад дванадцять тисяч могил військовослужбовців. Представники Комісії Співдружності, яка відповідає за військові поховання, доглядають могили п’ятсот сімдесяти дев’яти військових. Йдеться про триста дев’ятнадцять військовослужбовців Першої світової та двісті шістдесят солдатів періоду Другої світової.
Щодо бойових могил Першої світової, то їм відведено особливу солдатську ділянку. А поховання учасників Другої світової знаходяться на території «ветеранської ділянки», а також розкидані по всьому цвинтарі. Зокрема, йдеться про льотчика канадських Військово-повітряних сил, а також моряків.
Модернізація
2005-й ознаменувався тим, що Birminghаm & Woоd Arсhitects розпочали розробку проєкту трьох будівель та ландшафту для того, щоб модернізувати цвинтар Маунтін-В’ю. Три споруди були представлені адміністративним будинком, об’єктом, який займався доглядом за ландшафтом та меморіальною службою, яка мала відповідні функції. Як це не дивно, зала церемоній незабаром стала одним з найпопулярніших місць у місті. Там проводились різноманітні культурні заходи.
Окрім Birmingham & Woоd Architеcts команда фахівців була представлена двома фірмами, до яких входили ландшафтні архітектори. Ми говоримо про Leеs + Assoсiates Lаndscape Architеcts та Рhillips Farеvaag Smаllenberg. Ці компанії запропонували найкращих представників своїх команд. Це були: оцінювачі, експерти з питань, що стосуються історичної спадщини, інженери тощо.
Офіційне освячення цвинтаря було проведено 2009-го.
Декілька трупів в одній могилі
Важливим є той факт, що Маунтін-В’ю є цвинтарем, де одна могила може служити місцем поховань одразу для двох членів однієї родини.
1-го січня 2020-го міською радою було розширено й цю практику. Таким чином, в одній могилі стало можна ховати тих, хто не належить до членів сім’ї. Такий варіант є доступним лише щодо новостворених могил. Дане рішення було прийнято чиновниками заради того, щоб від поховань менше страждало довкілля. Крім цього, в такому нововведенні вгадується аспект економії. Адже ціна конкретної ділянки поділяється між тими людьми, які її купують. Тому згодом труни з останками цих осіб лежатимуть у могилі, утворюючи одну вертикальну колону. При цьому потенційні власники ділянки мають заздалегідь підписати договір про свою згоду бути похованими в спеціальних трунах, які не шкодять екології. Це пояснюється тим, що основною метою прийняття згаданого рішення щодо можливості поховання декількох людей в одній могилі, є турбота про навколишнє середовище. А так як звичайні труни містять в своєму складі шкідливі елементи, то ванкуверська влада вирішила замінити їх екологічно чистими. Тобто, такими, які через деякий час можуть розкладатися, тим самим виступаючи чимось схожим на добрива.
Фото: foursquare.com
