Однією з перших компаній, що надавала інтернет-послуги у Ванкувері, була Shaw Communications. Вона стала популярною завдяки своїм пропозиціям щодо підключення кабельного телебачення й подальшого розширення інтернет-послуг. Також важливим кроком було створення Internet Society of British Columbia (ISOC-BC, 1991 рік), яка не менше допомогла сприяти розвитку інтернету в провінції. Далі на vancouver-future.
З того часу Ванкувер став одним з основних центрів інтернет-розвитку в Канаді. У місті активно впроваджували нові технології та підтримували стартапи в галузі технологій.
Всесвітня павутина у світі та в Канаді
6 серпня 1991 року світ дізнався про Всесвітню павутину (WWW) – Інтернет, що став результатом багаторічних досліджень. Його творцем є всесвітньо відомий Тім Бернерс-Лі, який працював у CERN – Європейській організації ядерних досліджень. На сьогодні Інтернет є невіддільною частиною нашого повсякдення, а Канада посідає 21-ше місце у світі за рівнем його використання. Станом на липень 2016 року кількість користувачів у країні становила 31,77 мільйона, що відповідало 89,8% від загальної чисельності населення. Ба більше, за даними Канадського реєстраційного органу Інтернету (CIRA), на початку 2013 року Канада пережила безпрецедентний сплеск кількості інтернет-користувачів. В середньому канадці проводили близько 45 годин на місяць, переглядаючи відео в мережі. Але ж з чого все почалося?
Взагалі історія Інтернету в Канаді бере свій початок у 1980-х роках. Саме тоді в університети створили мережу NetNorth. Вона дозволяла основним комп’ютерам обмінюватися даними на порівняно низьких швидкостях. Крім того, мережа була канадським аналогом американської мережі BitNet. У 1989 році група, що керувала NetNorth, зробила важливий крок до сучасного Інтернету, перейшовши на протокол TCP/IP – відкритий стандарт передачі даних, що розроблений у США Агентством передових дослідницьких проєктів (ARPA).
У 1986 році Національна дослідницька рада Канади підтримала перехід на мережевий стандарт TCP/IP та погодилась фінансувати створення нової національної мережі. Саме тому було сформовано планувальний комітет, який оголосив конкурс на розробку цього протоколу – основи сучасного Інтернету. Університет Торонто здобув перемогу в цьому конкурсі за підтримки IBM Canada і компанії Insinc (Integrated Network Services), що спеціалізувалася на послугах передачі даних. У 1990 році нова мережа отримала назву CA*net або CAnet. А вже за три роки її перейменували на CANARIE (Canadian Network for the Advancement of Research, Industry, and Education) після серії зустрічей за участі Industry Canada, представників приватного сектора, CAnet і дослідницької спільноти.
Спочатку швидкість передачі даних у цій мережі становила 56 Кбіт/с (кілобіт на секунду), але з часом вона зросла до 100 Гбіт/с (гігабіт на секунду), що у 2 мільйони разів швидше. У перші роки CAnet використовувалася здебільшого для передачі файлів і електронної пошти. Проте у 1991 році, з появою Всесвітньої павутини та браузера Netscape, все змінилося. Стрімкий розвиток цих технологій призвів до подвоєння трафіку CAnet кожні шість місяців. Звісно, завдяки цьому адміністратори мережі отримували нові виклики.
Інтернет-революція у Ванкувері
Поява інтернету у Ванкувері – це історія стрімкого й непередбачуваного розвитку. З 1983 по 2019 рік використання пропускної здатності зростало в середньому на 50% щороку. Перші спроби потокового відео в 90-х були далекі від ідеалу: пікселізоване зображення, спеціальне ПЗ. Але вже в 1999 році канадський сайт iCraveTV транслював телевізійні канали в низькій якості – хоч і нелегально. До 2019 року все змінилося: більшість ванкуверців уже мали підписку на сервіси на кшталт Netflix, а відео становило понад 60% інтернет-трафіку. Загалом Ванкувер активно розвиває свій цифровий простір. До прикладу, кількість доменів .ca перевищила 3 мільйони в грудні 2020 року.
Окрема сторінка історії – Ванкувер у дев’яностих роках. Місцеві пам’ятають яскраву культуру BBS (Bulletin Board System). Direct.ca став одним із перших інтернет-провайдерів у Британській Колумбії. У ті часи популярними були такі BBS, як-от Deep Cove і Dial-a-file – місця, де можна було завантажити шейрварні програми та ігри. І саме на одній із BBS ванкуверці вперше натрапили на ранню версію Linux. Ця епоха була початком цифрової революції, яка змінила все.
Трохи цікавих фактів
- Більшість жителів міста дізналися про Інтернет із газети The Province. Ба більше, відомо, що це була стаття про педофілів (так, навіть у 1993 році).
- Бібліотеки Бернабі запускали власну BBS, і через неї можна було отримати доступ до бібліотечного каталогу прямо з дому. На той час це здавалося чимось по-справжньому футуристичним!
- У 1990-х роках у Ванкувері була розвинена культура систем електронних дощок оголошень (BBS). Ці системи дозволяли користувачам обмінюватися повідомленнями, файлами та грати в онлайн-ігри. Популярними BBS були Deep Cove та Dial-a-file, де користувачі могли завантажувати шейрварні програми та ігри.
- Університет Британської Колумбії (UBC) відігравав важливу роль у популяризації Інтернету. Екскурсії до кафедри комп’ютерних наук UBC надавали можливість студентам та школярам ознайомитися з новими технологіями та побачити Інтернет у дії.
