Електрична залізниця вважається однією з найстаріших у канадській британській Колумбії, пише vancouver-future. У 1897-му саме вона контролювала трамвайний рух, а також міжміські лінії. Крім того, їй випала честь займатися експлуатацією регіональних електричних залізничних систем. Це відбувалося до того моменту, поки в 1958-му не припинилася діяльність останнього міжміського сполучення.
У нашому матеріалі з посиланнями на alphapedia, trams.bc.ca, ми розповімо про те, як розвивався трамвайний транспорт у Ванкувері. І чому в його історії важливу роль відіграли волонтери. Однак, не будемо поспішати й поділимося із вами всім по порядку.
Новий вид транспорту
Трамвай та міжміські перевезення з’являлися у Ванкувері впродовж 1890-1891-х. Їх управлінням займалися:
- Ванкувер Електрик Рейлвей Компані (27-го червня 1890-го компанія запустила трамвайну систему у Ванкувері);
- Вестмінстер і Ванкувер Тремвей Компані (8-го жовтня 1891-го вона запустила міжміську лінію Ванкувер-Нью-Вестмінстер).
Коли почалася глобальна депресія 1890-х, обидві компанії перевели в режим конкурсного управління. В 1895-му їх об’єднали в Консолідатед Рейлвей енд Лайт Компані.
Незвичайна ідея
Міжміське сполучення лінії Централ Парк існувало досить довго. Забігаючи трохи вперед, зазначимо, що в 1975-му Великим Регіональним округом Ванкувера була озвучена пропозиція про включення смуги відчуження до лінії швидкісного трамвая. Саме вона поєднувала Ванкувер із Нью-Вестмінстером. Реалізація цієї ідеї призвела до виникнення ванкуверської СкайТрейн Експо Лайн.
Кінець “трамвайної доби”
Важливо сказати, що трамвайний рух у Ванкувері припинився у квітні 1947-го.
Коли експлуатацію трамваїв було завершено, деякі вагони списали, а решту спалили. Якісь із них продали для різних цілей. Наприклад, згодом їх використовували як складські приміщення або як декор. Декілька трамваїв були подаровані американським музеям.
Варто зазначити, що деякі товариства з охорони природи придбали вагони для подальшого їх відновлення.
Старовинна лінія
Говорячи про трамвай Ванкувера, не можна не згадати електричну залізничну лінію. Адже вона є справді історичною.
Що стосується тамтешнього трамвайного руху, то він переважно працював лише у вихідні та святкові дні. Відновлені міжміські трамваї ходили шляхом, яким використовувалася колишня вантажна залізнична смуга відведення. Вона була в комунальній власності Ванкувера. А за керування машинами відповідали волонтери, які представляли Товариство транзитних музеїв.
До речі, волонтерський рух відіграв важливу роль у розвитку трамвайного руху Ванкувера. Точніше сказати, в історії цього транспорту. Адже саме в той момент, коли трамваї почали поступово списуватись, небайдужі громадяни вирішили зайнятися їх збереженням. Через об’єднання своїх сил і можливостей, а також завдяки приверненню уваги оточуючих до цього питання, їм вдавалося досягати багато чого.
Так, вони організовували виставки старовинних трамваїв. Крім того, за їх допомогою деякі вагони купували різні музеї.Також траплялося, що трамваям вирішували дати “друге життя” і відправляли їх на реставрацію.
Займаючись усім цим, ванкуверські волонтери віддавали данину пам’яті та пошани місцевому трамваю. Адже він є одним із найстаріших видів транспорту, який був свідком величезної кількості важливих історичних подій. А це означає, що про його існування мають знати нащадки в особі наступних поколінь ванкуверців. Тому що без минулого немає майбутнього. І кожному слід поважати той шлях, який довелося пройти його рідному місту.
Фото: upwiki.one
